Як загартовувати дитину: 10 правил для батьків
1. Основні фактори загартовування - це сонячні ванни, водні процедури, свіже повітря.
2. Бажано починати загартовування з перших місяців життя малюка. Якщо ж в дитинстві ви не привчили дитину до гартування, не хвилюйтеся, це можна зробити в будь-якому віці.
3. Головне для загартовування дитини - це ваша наполегливість і цілеспрямованість. Якщо ви почали загартовування, не робіть перерв, адже навіть після невеликої перерви доведеться все починати заново.
4. Характер загартовування повинен відповідати віку дитини. Нововведення в загартовуванні потрібно вводити поступово, з рівномірним збільшенням.
5. Проконсультуйтесь з лікарем перед тим, як почати загартовування дитини. Якщо здоров'я дитини погіршується при загартовуванні, тоді процедури необхідно припинити і звернутися до лікаря.
6. Починати гартувати необхідно з повітря і води.
7. Загартовування повітрям полягає в щоденному провітрюванні кімнати, де знаходиться дитина. Такі провітрювання потрібно робити близько трьох разів на день, навіть в зимовий період. Влітку, коли жарко, вікна можна взагалі не закривати. Температура в кімнаті повинна бути не нижче 18 градусів. Частіше гуляйте з дитиною на вулиці. У теплу пору року корисні гуляння босоніж по траві, камінню.
8. Робіть разом із загартовуванням традиційні процедури - купання і вмивання.
Починайте вмивати дитину прохолодною водою (28С) і поступово зменшуйте температуру води до 20С.
9. Також можете проводити обливання: купайте дитини в теплій воді (36 С) протягом 8 хвилин, після цього облийте малюка більш прохолодною водою. Кожні 5 днів знижуйте температуру води для обливань на один градус, необхідно звести її до температури не менше 28С.
10. Перед тим, як ви почнете гартувати дитину, спробуйте загартовування самі, щоб мати своє уявлення про цей процес.
Вакцинація (щеплення) - міфи і факти
Міф: щеплення обов'язкові для всіх громадян України, відмовитися від них не можна. | Факт: дійсно, згідно законодавству, щеплення від туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюку, правця і кору в Україні є обов'язковими, але кожна людина може відмовитися від вакцинації. Законодавство України не встановлює відповідальності за відмову від щеплення. |
Міф: дитину, що не має щеплень, не приймають в дитячі навчальні заклади, бо вона може заразити інших дітей. | Факт: у дитини, що не має щеплень, більше шансів перехворіти інфекційними захворюваннями у важкій формі і заразитися ними від дітей, тому в даному випадку інфекційно небезпечним є саме дитячий колектив. |
Міф: перед проведенням щеплення не потрібно поводити медичний огляд. | Факт: перед введенням вакцини ОБОВ'ЯЗКОВО проводиться огляд лікаря і вимірюється температура, щоб виключити гострі захворювання або загострення хронічних. |
Міф: якщо після щеплення підвищується температура, то не можна давати жарознижуючі. | Факт: жарознижуюче давати можна. Більше того, після введення вакцини проти кору, правцю і кашлюку для попередження розвитку ускладнень рекомендується протягом доби після імунізації давати парацетамол у віковій дозі. |
Міф: якщо у дитини нежить, то щеплення робити не можна. | Факт: гостре респіраторне захворювання з легкою формою перебігу і без підвищення температу ри не є протипоказанням до проведення планового щеплення. |
Міф: пробу Манту можна робити одразу ж після одужання від простуди. | Факт: проведення проби Манту не повинно проводитися протягом 4 тижнів після інфекційного захворювання, яке супроводжувалось температурою і під час карантину. |
Міф: щеплення проти туберкульозу можна проводити в один день з іншими. | Факт: щеплення проти туберкульозу неприпустимо проводити в один день з іншим щепленнями і уколами. |
Міф: якщо дитина знаходиться в карантині, їй не можна проводити планові щеплення. | Факт: карантин не є протипоказанням до планових щеплень, окрім щеплень проти туберкульозу. |
Міф: відмовитися від щеплення можна тільки досягши 18 років. | Факт: робити щеплення чи ні до 15 років за людину вирішують батьки або інші їх законні представники, з 15 до 18 років, окрім згоди батьків або опікунів потрібен ще і згода самої дитини після отримання всієї об'єктивної інформації. |
Міф: достатньо усно відмовитися від щеплення. | Факт: якщо громадянин або його законні представники відмовляються від щеплення, то лікар має право взяти у них письмове підтвердження. |
Міф: неможливо встановити хворів ти будь-яким інфекційним захворюванням чи ні. | Факт: за допомогою спеціальних досліджень крові можна завжди визначити чи є у тебе імунітет до будь-якого інфекційного захворювання. |
Міф: людям похилого віку щеплення не роблять. | Факт: існують щеплення, які роблять саме людям похилого віку, наприклад, щеплення від пневмококової інфекції. |
Міф: щеплення шкідливі дія здоров'я і приводять до ускладнень. | Факт: щеплення не наносять шкоду здоровому організму і, як правило, проходять без ускладнень. Людина набуває стійкості до небезпечних інфекційних хвороб. Завдяки щепленням людству вдалося перемогти деякі небезпечні хвороби, зокрема, натуральну віспу, і обмежити розповсюдження важких бактерійних і вірусних інфекцій. |
Міф: щеплення ослабляють імунітет. | Факт: щеплення посилюють імунітет, а не ослаблюють, для цього їх і роблять. |